Дослідження та Експедиції

 У Медвині на кутку Ґедзівка нашу експедиційну команду гостинно прийняли Ніна Андріївна Розсохіна (в дівоцтві Скопенко) 1944 р. н. і Тетяна Ярохвеївна Василенко (в дівоцтві Плаксун) 1946 р. н. Розмовляємо в дворі Ніни Андріївни — неподалік Покровської церкви, відновленої у приміщенні церковно-парафіяльної школи вже за незалежної України. Старовинну ж церкву далекого 1920 року спалили будьонівці, […]

 Коли  ми вдруге завітали до Софії Титівни Гогулі з Медвина (1937 р. н.), то попросили навчити нас плести «квітку» — місцевий аналог дідуха, який робили під кінець жнив, святили на Спаса та використовували на Різдво. «Нажали пшениці чи жита, овесу, ячменю і заплітаємо в букетики. Беруть [для букета] жита чи пшениці та кажуть, це цапові на

 У Медвині наші етнографи завітали на куток Зруби — до Софії Титівни Гогулі (1937 р. н.), яка згадала для нас, як одягалися в Медвині за її дитинства. «Носили полотняні вишиті сорочки. Полотно, з якого їх шили, білили — як не до ставка носили, то вдома. Пошиті сорочки були бриликом. На рукавах вишивали хрестиком великі квітки, букети.

 Марія Степанівна Максименко (в дівоцтві Бондаренко) народилася у 1947 році у с. Синиця. Працювала дояркою, з чоловіком прожила разом у с. Лютарі 54 роки. Вона пригадує, як маленькою допомагала матері обробляти коноплі для пряжі: «Як виривали коноплі, в’язали їх пучками, робили з осоки такі перевесла, на річці забивали кілки, щоб рівно ті коноплі покласти і

 Марія Василівна Стариченко, 1930 р.н. з с. Саварка розповідала нам, про те, як робили полотно, у що одягалися і як той одяг прали і прасували в її дитинстві, що припало на кінець 1930-х – 1940-ві роки. Як із конопель робили нитки на полотно? «Плоскінь (жовта, насіння не дає) вибирають, мочать у річці — з неї тонше полотно.

 Про весільні традиції, які панували в 1960-х роках у с. Вільхівець на Богуславщині, розповіла нам Євдокія Сергіївна Руленко (Яценко) 1953 р. н., яка нині проживає в с. Тептіївка. «Ішли молода з дружкою запрошувати людей з села на весілля. Казали: “Просили батько і мати, і я вас прошу, приходьте до мене на весілля”. А як не було

 В отамана Юхима Цюрупи (бл. 1896 р.н.) з Розкопанець було два старших брати: Іван (бл. 1884 р.н.) і Гаврило (1889 р.н.). У Музеї історії Богуславщини знаходимо інформацію, що Іван Цюрупа брав участь у повстанському русі під час Української Революції і був убитий. Гаврила Цюрупу совєти розстріляли 1938 року в Києві й таємно поховали в Биківні. Дожив

  «На фото [разом із учасником ОУН Григорієм Фастовцем] мій батько, Яворський Всеволод», — написала нам під дописом про нашу чергову експедицію богуславка Ганна Харченко. Зараз вона псаломниця у храмі Покрови Божої Матері ПЦУ в Богуславі, а до того довгий час працювала завідувачкою дитячого садка біля суконної фабрики в Богуславі. Ми домовилися з Ганною Всеволодівною

  Краєзнавець Петро Гогуля (1961 р.н.), починаючи з середини 1980-х вивчав визвольний рух на Медвинщині й Богуславщині. Відкрив низку імен учасників Медвинського повстання (1919–1922), а також оунівців, видав у 2014 році разом з Романом Ковалем книжку «Медвинське повстання», а в 2023-му разом з донькою Мариною Гогулею — книжку «Медвинське повстання у фактах, постатях, спогадах». Ми