Чому в буремні часи хочеться повертатися до свого коріння | Софія Безверха
19-21 липня 2024 року у Богуславі під час заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» зібралися провідні українські етнографи, фольклористи, музеєзнавці. Тема доповіді: «Чому в буремні часи хочеться повертатися до свого коріння» Софія Безверха — філологиня, культурна блогерка, вишивальниця і дослідниця Полтавщини, більш відома як @krapka.krapka.
Етнографія — джерело творчості у формуванні візуального сценічного образу артиста | Галина Забашта
19-21 липня 2024 року у Богуславі під час заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» зібралися провідні українські етнографи, фольклористи, музеєзнавці. Тема доповіді: «Етнографія — джерело творчості у формуванні візуального сценічного образу артиста, як репрезентанта національної культури. З практичного досвіду художника сценічного костюму». Галина Забашта — доцентка Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, членкиня Національної спілки художників України, лауреатка премії імені Катерини Білокур.
Роль музею в охороні НКС на прикладі програм підтримки традиційних ремесел | Ірина Батюк
19-21 липня 2024 року у Богуславі під час заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» зібралися провідні українські етнографи, фольклористи, музеєзнавці. Ірина Батюк розповіла про роль музею в охороні НКС на прикладі програм підтримки традиційних ремесел, які потребують термінової охорони. Ірина Батюк — завідувачка науково-дослідним відділом нематеріальної культурної спадщини Національного музею народної архітектури і побуту.
Іноземний досвід поєднання практик етнографічних досліджень та практик НКС | Андрій Нагачевський
19-21 липня 2024 року у Богуславі під час заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» зібралися провідні українські етнографи, фольклористи, музеєзнавці. Андрій Нагачевський розповів про іноземний досвід щодо поєднання практик етнографічних досліджень та практик НКС. Андрій Нагачевський — Huculak Chair of Ukrainian Culture and Ethnography Emeritus University of Alberta Canada.
Презентація журналу «Етнологія» ("Ethnologies") | Валентина Дем’ян та Мирослава Вертюк
19-21 липня 2024 року у Богуславі під час заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» зібралися провідні українські етнографи, фольклористи, музеєзнавці. Презентували журнал «Етнологія» ("Ethnologies": Volume 45, Number 1, 2023, Ukrainian Intangible Cultural Heritage in Emergencies): Валентина Дем’ян — голова Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, дослідниця з питань нематеріальної культурної спадщини. Мирослава Вертюк — заступниця генерального директора Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» з питань нематеріальної культурної спадщини, співініціаторка методологиня проєкту «Знай свою Україну», засновниця дитячої фольклорної школи «Орелі».
Презентація проєкту «Баба Єлька» | Інна Тільнова та Світлана Листюк
19-21 липня 2024 року у Богуславі під час заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» зібралися провідні українські етнографи, фольклористи, музеєзнавці. Інна Тільнова та Світлана Листюк презентуючи проєкти ГО «Баба Єлька» назвали свою доповідь «Чим може завершитися похід до косметолога або Якщо баба померла, а ти не встиг» Інна Тільнова — голова ГО «Баба Єлька»; Світлана Листюк — завідувачка Етно лабораторією «Баба Єлька».
Маргарита Скаженик про фольклорні дослідження на Богуславщині | Майстер-клас гурту «Володар»
19-21 липня 2024 року у Богуславі під час заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» зібралися провідні українські етнографи, фольклористи, музеєзнавці. Тема відео: «Богуславщина. Успішний кейс фольклорних досліджень», майстер-клас зі співів — купальські пісні з сіл Побережка, Красногородка, Софійка Медвинської територіально громади (в минулому Богуславського району). Маргарита Скаженик — старша наукова співробітниця Проблемної науково-дослідної лабораторії етномузикології Національної музичної академії України, доцентка Факультету музичного мистецтва КНУКіМ, етномузикологиня, кандидатка мистецтвознавства.
Метрополітен Музей: збереження і музеєфікація творів мистецтва з текстилю | Ольга Ярема-Винар
19-21 липня 2024 року у Богуславі під час заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» зібралися провідні українські етнографи, фольклористи, музеєзнавці. На прямому зв'язку з Нью-Йорка була Ольга Ярема-Винар з доповіддю «Збереження і музеєфікація творів мистецтва з текстилю на прикладі Метрополітен Музею». Ольга Ярема-Винар — докторка історичних наук, реставраторка тканих творів мистецтв у Музеї мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк, США.
Переліки: один із інструментів охорони живої спадщини
Розмова: «Переліки: один із інструментів охорони живої спадщини» та «Кейс до опрацювання — ”Дибинецька кераміка”». Есма Аджієва — голова Правління ГО «АЛЄМ», експертка Українського культурного фонду (з 2020 року), членкиня Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України (з 2024 року). Тетяна Тарасенко — власниця садиби зеленого туризму «Мальовниця» у с. Дибинці. Модератор: Валентина Дем’ян — голова Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, дослідниця з питань нематеріальної культурної спадщини.
Цифрова кравецька книга кроїв чоловічого та жіночого традиційного вбрання Середньої Наддніпрянщини
19-21 липня 2024 року у Богуславі під час заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» зібралися провідні українські етнографи, фольклористи, музеєзнавці. «Цифрова кравецька книга кроїв чоловічого та жіночого традиційного вбрання Середньої Наддніпрянщини»: презентація. Анна Гайова — дизайнерка та конструктора одягу, співавторка книги «Цифрова кравецька книга кроїв чоловічого та жіночого традиційного вбрання Середньої Наддніпрянщини»
Ревіталізація культурної спадщини: майстерня золотарства «ВидимоНевидимо»
Під час заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» зібралися провідні українські етнографи, фольклористи, музеєзнавці. Андрій Паславський розповів про ревіталізацію культурної спадщини. Для цього провів розбір майстерні українського золотарства «ВидимоНевидимо» та українських побутових танців. Андрій Паславський — провідний етнолог Центру фольклору та етнографії ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка, старший науковий співробітник Вишгородського історико-культурного заповідника, реконструктор.
«Етнографія. Етнологія. Нематеріальна культурна спадщина» Round-table & Networking | Богуслав
У розпал літа, з 19 по 21 липня, у Богуславі пройшов захід «Round-table & Networking: Етнографія. Етнологія. НКС», організований громадською організацією «Навколо Нас. UA» в межах проєкту «Одяг і традиція. Богуславщина». Подія зібрала близько сотні учасників з усієї України. Це зібрання мало науково-практичну спрямованість і стало конструктивним діалогом провідних фахівців у галузі етнології, етнографії, нематеріальної культурної спадщини, музеєзнавства з людьми, залюбленими в українську культуру та зацікавленими в збереженні та ревіталізації українських традицій. Зустріч відбувалася у форматі круглого столу, нетворкінгів, майстер-класів із традиційного співу, танців і народних ремесл, неформального спілкування, презентацій фахових видань тощо.
Дослідження та збереження предметів етнографії | Алгоритм опрацювання. Цифровізація та паспортизація
Під час заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» зібралися провідні українські етнографи, фольклористи, музеєзнавці. Доповідь «Дослідження та збереження предметів етнографії. Алгоритм опрацювання. Цифровізація та паспортизація. На прикладі проєкту “Відкрита скриня”». Людмила Климук — голова організації «Творча спілка реконструкторів традиційних народних промислів», кураторка проєкту «Відкрита скриня», співробітниця Національного музею історії України; Oксана Мітюхіна — упорядниця колекції «Відкрита скриня», співзасновниця платформи «Центр української вишивки “Оріяна”», співробітниця Національного музею історії України; Олег Мітюхін — фотограф та фахівець з технічної підтримки, співзасновник платформи «Центр української вишивки “Оріяна”», співробітник Національного музею історії України.
ЮНЕСКО. Значення, важливість та можливості для України | Валентина Дем’ян
Під час заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» зібралися провідні українські етнографи, фольклористи, музеєзнавці. Валентина Дем’ян розповіла про міжнародну організацію ЮНЕСКО (Організа́ція Об'є́днаних На́цій з пита́нь осві́ти, нау́ки і культу́ри) та наголосила про значення, важливість та можливості для України. Валентина Дем’ян — голова Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, дослідниця з питань нематеріальної культурної спадщини.
Джерела пошуку інформації етнографічних, етнологічних, антропологічних досліджень та досліджень НКС
Під час заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» зібралися провідні українські етнографи, фольклористи, музеєзнавці. Олексій Савченко та Есма Аджієва розповіли про «Джерела пошуку інформації етнографічних, етнологічних, антропологічних досліджень та досліджень НКС. Висвітлення матеріалів в авторських публікаціях» на прикладі розкриття культури корінних народів. Олексій Савченко — кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Скарбниці Національного музею історії України; Есма Аджієва — голова Правління ГО «АЛЄМ», експертка Українського культурного фонду (з 2020 року), членкиня Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України (з 2024 року).
Взаємодія краєзнавців та активістів громад носіїв із профільними спеціалістами та установами
Під час заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» зібралися провідні українські етнографи, фольклористи, музеєзнавці. Валентина Дем’ян та Володимир Щибря говорили на тему: «Взаємодія краєзнавців та активістів громад носіїв із профільними спеціалістами та установами. З чого почати». Володимир Щибря — кандидат історичних наук, директор Центру фольклору та етнографії ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка, консультант з історії народного одягу проєкту «Життя українців. Народний календар Богуславщини» та керівник експедиційної групи проєкту «Одяг і традиція. Богуславщина». Валентина Дем’ян — голова Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, дослідниця з питань нематеріальної культурної спадщини.
Влада Литовченко презентує монографію про нематеріальну культурну спадщину
Перший день заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» завершився презентацією книги «Нематеріальна культурна спадщина, як найголовніший інструмент збереження української нації» та представленням успішного прикладу міжсекторальної співпраці — кейсу «Бортництво». Презентувала Влада Литовченко — голова Міжнародного Фонду культурного співробітництва, доцентка Міжнародного університету «Україна», з 2016 року очолює Вишгородський історико-культурний заповідник. членкиня Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України.
Етнографія, етнологія, музеєзнавство, НКС: реалії та виклики, пошук спільних рішень | Круглий стіл
Круглий стіл «Етнографія, етнологія, музеєзнавство, НКС: реалії та виклики, пошук спільних рішень». Тема ІІ частини «Існуючий практичний досвід: уроки та перспективи». 19 липня 2024 р. у Богуславі стартував Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС», де зібралися провідні українські етнографи, фольклористи, музеєзнавці.
Побудова політики в охороні Живої спадщини і місце в ній наукових досліджень | Круглий стіл
В перший день заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» 19 липня 2024 р. в Богуславі провели круглий стіл «Етнографія, етнологія, музеєзнавство, НКС: реалії та виклики, пошук спільних рішень». Участь взяли провідні українські етнографи, фольклористи, музеєзнавці. Тема І частини «Побудова політики в охороні Живої спадщини і місце в ній наукових досліджень».
"Дослідження культурної спадщини. Кейси ГО «Україна Інкогніта»" – доповідь Романа Маленкова й Андрія Ярового
Роман Маленков — голова ГО «Україна Інкогніта» Андрій Яровий — технічний керівник ГО «Україна Інкогніта»
"Проєкт «Тустань»" – доповідь Христини Кундири
Христина Кундира — керівниця напряму фандрайзингу у ЛОГО «Тустань». Тема доповіді: Проєкт «Тустань»
"Відновлення мистецтвом й адаптивний туризм — ресурс громад в сфері немедичної реабілітації" – доповідь Юрія Гладенка
Юрій Гладенко — директор Департаменту культури, туризму та релігій Сумської обласної державної адміністрації. «Внаслідок війни збільшиться попит на адаптивний туризм, адже кількість людей, які втратили кінцівки, збільшиться. Адаптивний туризм відкриває доступ до туристичних місць та послуг усім екскурсантам чи туристам, зокрема, з різними обмеженнями. Це дозволяє усім громадянам залишатися повноправними членами суспільства, насолоджуватися подорожами та відпочинком без фізичних перешкод та обмежень, отримати при цьому психоемоційне розвантаження» — розповідає Юрій Гладенко.
"Розвиток інформаційно-туристичного центру м. Луцька" – доповідь Оксани Штанько
Оксана Штанько — завідувачка науково-експозиційного відділу музейного простору «Окольний замок» Тема доповіді: «Розвиток інформаційно-туристичного центру м. Луцьк»
"Проєкт «Шпаків шлях»" – доповідь Людмили Баcько
Людмила Басько — керівниця відділу культури та туризму Кодимської міської ради. Тема доповіді: Проєкт «Шпаків шлях».
"Спільнота «Ukraїner»" – доповідь Богдана Логвиненка
Богдан Логвиненко — український письменник, журналіст, громадський діяч, засновник спільноти «Ukraїner». «Щодо важливості культури у часи війни… Позаминулого року ми зробили відео про те, як «Щедрик» змінив ставлення до України. Століття тому хор Кошиця був одним з кращих наших амбасадорів і, хоч Україна тоді не перемогла, наша суб’єктність закарбувалася у свідомості багатьох людей по світу» — зазначає Богдан Логвиненко, засновник проєкту «Ukraїner».
"Залучення додаткового фінансування у сфері культури" – доповідь Ірини Білан
Ірина Білан — керівниця відділу фандрейзингу Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал». Ірина Білан поділилась секретами залучення додаткового фінансування культурних проєктів. Зокрема, вона радить: «У проєкті на здобуття гранту потрібно чітко прописати ідею (що хочемо зробити?), бенефіціарів (для кого ми це робимо, чи їм це потрібно, як будемо залучати їх до проєкту, цілі та завдання проєкту, команду і партнерів (які ролі і зони відповідальності, внутрішню команду та зовнішніх фахівців), етапи реалізації проєкту, комунікацію (просування) проєкту, очікувані результати та очікувані ризики».
Проєкт «Життя українців. Народний календар Богуславщини». Діяльність «ГО «Навколо Нас. UA»
Під час навчального курсу «Економіка через культуру» Директорка ГО «Навколо Нас. UA», кандидатка історичних наук, Оксана Гуменюк, зазнайомила гостей заходу з діяльністю ГО «Навколо Нас. UA». Зокрема розповіла про Проєкт «Життя українців. Народний календар Богуславщини». А спільно з дослідницею фольклору, кандидаткою філологічних наук, Оленою Чебанюк, презентувала науково-популярне видання «Народний календар Богуславщини». Також продемонструвала відтворені за старими світлинами і експонатами музеїв народне вбрання та прикраси. Приємним сюрпризом став невеличкий концерт бандуриста Данила Носка.
Спільна розробка мапи культурних ресурсів – Практикум – "Економіка через культуру"
На другий день навчального курсу «Економіка через культуру» учасники заходу спільно розробляли мапи культурних ресурсів. Робота велася з окремими (спільними) проєктами, потім учасники їх презентували та обговорювали. Керував практикумом Олександр Буценко — директор Центру розвитку «Демократія через культуру», радник дирекції Інституту культурології Національної академії мистецтв України, консультант Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, член міжнародної мережі фасилітаторів ЮНЕСКО.
"Культурні події як прояв креативної особливості регіону" – доповідь Валентини Вітос
Валентина Вітос — директорка Одеського обласного центру української культури. Тема доповіді: «Культурні події, як прояв креативної особливості регіону (виставки, фестивалі, особливості життя населення: кухня, костюми та ін.)»
"Вивчення регіональних культур з метою формування міжетнічної толерантності" – доповідь Вероніки Чижевської
Вероніка Чижевська — директорка Центру «Пограниччя – мистецтв, культур, народів» у м. Сейни (Польща). Щороку у польському місті Красногруда, що неподалік кордону з Литвою, відбувається Містерія Мосту, під час якої місцеві мешканці, місцева молодь — бере участь у спектаклях, створених на основі розповідей місцевих мешканців про свою малу батьківщину: «Наша відповідальність, перед поколінням, в якого ми записували історію цього місця і яке вже відійшло, — зберегти і передати цю історію наступним поколінням» — каже Вероніка Чижевська.
Побудова місцевої економіки на прикладі розвитку зеленого туризму в Ясінянській громаді
Галина Климпуш — представниця місцевої Ясінянської громади, головний спеціаліст відділу економічного розвитку та туризму Ясінянської селищної ради. Владислава Рішко — завідувач сектору нематеріальної культурної спадщини, відділу народної творчості та аматорського мистецтва, Закарпатського обласного наукового методичного центру культури.
"Актуалізація нерухомих об’єктів культурної спадщини" – доповідь Аліси Святиної
Аліса Святина — директорка ТОВ «Реставраційно-технологічний центр», сертифікована технологиня-реставраторка. «За період з 24 лютого 2022 по 25 червня 2023 пошкоджено або зруйновані 664 об'єкти культурної спадщини України. З них пам'ятки архітектури — 211 об'єктів, архітектури й містобудування — 186, історії — 179, історії монументального мистецтва — 18, містобудування і монументального мистецтва — 17, археології — 16. Росіяни, знищуючи культурну спадщину, знищують свідчення належності нас до певної нації» — з таких фактів розпочинає свою доповідь Аліса Святина.
"Мапа культурних ресурсів" – доповідь Олександра Буценка
Олександр Буценко — директор Центру розвитку «Демократія через культуру», радник дирекції Інституту культурології Національної академії мистецтв України, консультант Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, член міжнародної мережі фасилітаторів ЮНЕСКО. Тема доповіді: «Мапа культурних ресурсів. Пошук найкращих рішень, важелі комплексного розвитку регіону та складова креативних індустрій»
"Культурна спадщина як комплекс ресурсів розвитку громад: нематеріальна культурна спадщина" – доповідь Валентини Дем’ян
Валентина Дем’ян — голова Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, дослідниця з питань нематеріальної культурної спадщини. «Потрібно використовувати будь-який інструмент, щоб привертати увагу до себе, до України, — особливо, під час війни. Якщо ми не будемо говорити про свою нематеріальну спадщину, втратимо масу інструментів у цій війні. У збереженні нематеріальної спадщини першочергову роль відіграють саме її носії, громада, думкою якої дослідники не мають права нехтувати» — підкреслила Валентина Дем’ян.
"Культурна спадщина як комплекс ресурсів розвитку громад: матеріальна культурна спадщина" – доповідь Ярослави Ващенко
Ярослава Ващенко — заступник керівника секретаріату Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики ВРУ. «Якщо не стане культурної спадщини, нам буде дуже тяжко відновитися після війни. Вона забезпечує українцям розуміння, хто ми, звідки. Це інвестиція у державність. Але щоб використати культурну спадщину як ресурс громади, її потрібно зберігати» — розповіла Ярослава Ващенко.
"Культурні та творчі ресурси розвитку місцевих громад" – доповідь Олександра Буценка
Олександр Буценко — директор Центру розвитку «Демократія через культуру», радник дирекції Інституту культурології Національної академії мистецтв України, консультант Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, член міжнародної мережі фасилітаторів ЮНЕСКО
"Ресурси солідарності, відновлення та розвитку" – доповідь Кріса Болдвіна
Кріс Болдвін — британський театральний режисер, драматург, менеджер проектів, професор і письменник. Автор низки книжок про театральне мистецтво та проблеми історичної пам'яті, п'єс, що видавалися різними мовами. Загальновідомі запроваджені ним підходи «творчого театру» (Teatro de Creacion (TdC) і драматургії за широкої участі громадян — великомасштабних театралізованих постановок із залученням місцевих мешканців. Художній директор програм відкриття і закриття культурних столиць Європи в багатьох містах — Елевсіса (Греція. 2023), Каунаса (Литва, 2022), Ґелвея (Ірландія, 2020), Вроцлава (Польща, 2016). Режисер двох масштабних постановок, що ввійшли до програми Олімпійських ігор у Лондоні 2012 р.
“Пам’ять та культура солідарності” – відеолекція Кшиштофа Чижевського
Кшиштоф Чижевський — співзасновник та керівник Центру «Пограниччя — мистецтв, культур, народів» у м. Сейни (Польща) і Міжнародного центру діалогу. Громадський діяч, філософ, поет. Лектор низки університетів світу, запрошений професор Ратґерського університету (США) та університету Болоньї (Італія). Тема доповіді: «Пам'ять і культура солідарності»
«Радянські репресії серед національних громад Богуслава у першій половині ХХ ст.» – відеолекція Руслани Марценюк
Руслана Марценюк — кандидат історичних наук, головний науковий співробітник Галузевого Державного архіву Служби безпеки України. Тема доповіді: «Радянські репресії серед національних громад Богуслава у першій половині ХХ ст.»
«Події 1917–1921 рр. в долі мешканців Богуслава (українців, євреїв, поляків)» – відеолекція Андрія Руккаса
Андрій Руккас — кандидат історичних наук, доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тема доповіді: «Події 1917–1921 рр. в долі мешканців Богуслава (українців, євреїв, поляків)»
