
«На фото [разом із учасником ОУН Григорієм Фастовцем] мій батько, Яворський Всеволод», — написала нам під дописом про нашу чергову експедицію богуславка Ганна Харченко. Зараз вона псаломниця у храмі Покрови Божої Матері ПЦУ в Богуславі, а до того довгий час працювала завідувачкою дитячого садка біля суконної фабрики в Богуславі.
Ми домовилися з Ганною Всеволодівною про зустріч, і ось ми в затишній квартирі в Богуславі переглядаємо разом з нею старовинні фотографії і документи священничого роду Яворських.
«Батько був сином “ворога народу” — священника. Йому довше, ніж три чи чотири місяці не дозволяли працювати на одному місці. У його трудовій книжці — сорок сім сторінок. Бабуся Ганна Кирилівна Тимошенко теж (як і я) була псаломницею і донькою медвинського псаломника, вчителя церковнопарафіяльної школи. І заміж вона теж вийшла за священника…
Коли в село прийшли совєти, дідові сказали, відречися від церкви, відречися від Бога. Будете мати роботу, будете мати, що їсти, ваша дитина не буде ворогом народу. А він сказав, «від церкви відречуся, а від Бога не можу». І щоб психологічно зламати, його водили голим по селу, поливали всякою гидотою і кидали на нього пір’я. І з ним водили двоюрідного брата мого батька, він був пономарем у тій церкві. І після цього позору хлопчик цей повісився. Діда посадили у тюрму всією родиною, я не знаю, як вони вижили з дитиною. Вони сиділи у 1928-му, а батько мій родився у 1924-му. Дев’ять місяців вони там просиділи. Потім їх випустили, але діда Матвія Яворського заслали…
Мій батько все життя він боявся за нас, своїх дітей. Паску спекти вдома не можна було, яйця красити не можна, анекдот розказати не можна… Про Григорія Фастовця говорили, але тихо. Він на нього казав «Гриша Фастовець».
Батькові, поки його не забрали на фронт, з різних місць приходили посилки від батька із продуктами, з якимись речами, але без зворотної адреси. І коли він виріс, то почув, що його батько на Донбасі, і він поїхав шукати його на Донбас, але не застав».
Вдруге Ганна Кирилівна Тимошенко одружилася зі своїм колегою за фахом, учителем Платоном Трифоновичем Салатою, але його розстріляли 1938 року, під час Великого Терору.
Попри страшне дитинство та воєнні юність і молодість (Всеволод Яворський під час Другої світової служив у музичному штрафбаті Червоної армії), він реалізував себе як талановитий музикант і фотохудожник. Гарно малював і вишивав.
«Грав на семи музичних інструментах. На них він навчився грати сам по бумажній клавіатурі. Після війни він закінчив культосвітнє, а в 52 роки — Кіровоградський педагогічний інститут з червоним дипломом», — каже пані Ганна. Всеволод Матвійович грав на них у місцевих колективах, навчав школярів музики і співів. А ще робив надзвичайної краси світлини — фотопортрети членів родини, пейзажі рідного краю, які прикрашали обкладинки «союзних видань».
Коли ми запитали пані Ганну чи є якісь старі фото родини, вона занесла чотири великих альбоми, кіпи окремих фото. Ми зрозуміли, що знайшли справжній скарб. На них — фотохроніки міста 50-80х років, світлини мальовничих кутків Богуславщини, художні портрети знайомих та родини. Фотограф-самоук не тільки освоїв мистецтво фотографії та особливості роботи з різноманітною технікою, а й сам створював дивовижні образи для фото. Справжньою музою Всеволода була його вродлива дружина Антоніна — він підбирав образи для фотозйомки, сам придумав і шив різноманітні костюми, сукні. Коли передивляєшся фото цієї пари, розумієш, що волелюбсво і не прийняття радянщини залишалось з паном Всеволодом все його життя. І родина — це те місце, де він створював свій яскравий світ на противагу нав’язаній сірості системи.
Ці фото лежали в сімейному архіві Яворських неопубліковані, в них — історія нашого краю і його людей. І ми дуже хочемо, щоб їх побачили ви. Тому відразу придумали і загорілись ідеєю зробити персональну виставку цієї незвичайної людини. Зараз ми за допомогою співробітників Музей історії Богуславщини оцифровуєму цю збірку та шукаємо фінансові можливості для цього.
А пані Ганна розповіла нам не тільки про історію родини, а й багато цікавого про сам Богуслав і його жителів, Цю розповідь ми записали на відео та обов’язково опублікуємо на нашій фейсбук-сторінці, а також на ютуб-каналі https://www.youtube.com/@navkolonasua
