Дослідження та Експедиції

  Цікаві спогади записали під час експедиції у селі Чайки від Марії Ничипорівни Рибалки (Мальченко) 1936 року народження. Марія Ничипорівна розповіла про те, як раніше пряли за її дитинства: «В сім’ї нас було п’ятеро, то двоє малими померли, а один уже підлітком. Я прясти почала змалку, зразу після війни, як тільки в школу пішла… Сіють […]

    Субота, «бабине літо», 25 градусів тепла у жовтні — чудова нагода, аби поїхати у етнографічну експедицію селами Богуславщини! Власне, це команда ГО «Навколо нас. UA» і зробила, проклавши собі шлях одразу у два села — Розкопанці та Тептіївку.   У Розкопанцях мали познайомитися з чоловіком, який грає на багатьох музичних інструментах. Втім, цього

 На вихідних ми поїхали в експедицію в Медвин, який тепер є адміністративним центром територіальної громади, а довгий час належав до Богуславського району, та записали фольклор у солістки вокального ансамблю “Джерело” Любові Василівни Фесенко. Любов Василівна народилася у Медвині, значну частину життя пропрацювала педагогом у Киданівці, була навіть директором місцевої школи. Народні пісні і звичаї перейняла від

 Пісні, які з діда-прадіда співали в Москаленках — тепер надбання нашої експедиційної роботи. В Москаленки нас люб’язно запросили і гостинно зустріли солістки ансамблю «Берегиня» (художній керівник — Олена Суходольська), від якого ми записали ліричні, жартівливі народні пісні та пісні різдвяно-новорічного обрядового циклу, зокрема, унікальну йорданську пісню «Ой на річці, на Йордані». Одна з солісток, Тетяна

 Перша наша краєзнавча експедиція цієї осені — в село Розкопанці поблизу Богуслава, де ми зустрілися з Надією Цюрупою. Рідний брат дідуся якої — отаман Юхим Цюрупа — став одним із керівників повстання проти більшовиків на Богуславщині, у 1920 році. Бувши сотником армії УНР, він узяв участь у Першому Зимовому поході. Пізніше разом з побратимами перейшов Збруч

 На вихідних завітали на куток Гірчаків у Медвині, де віками живе медвинський рід Бражників, з якого походить відомий майстер українського одягу, діяч української еміграції у США Федір Бражник. Прийняла нас родина Василенків-Бражників, яка добре знає і пам’ятає Федора і його дружину Олександру. Про драматичні події ХХ століття, рідних, які були учасниками подій ХХ століття, про те,

 Наша команда відкрила новий сезон експедицій Богуславщиною. Так, напередодні наші експедитори відвідали Марію Олексіївну Шияненко, жительку села Мисайлівка. Раніше ми вже спілкувалися з пані Марією та її односельчанками, взимку, коли збирали богуславські колядки та щедрівки. Вчора ж ми детальніше почули історію життя Марії Олексіївни та її родини, про те, що любов до пісні та і, власне,

 Сажа, цукерки, кочерга, жарти і танці: це не словниковий диктант і не набір випадкових слів, а коротко про те, як гуляли Андріївські вечорниці на Богуславщині. Коли наші волонтери їздили в експедиції в навколишні села, часто запитували людей і про дозвілля. Хтось пригадував про клуби та навіть театральні гуртки, хтось згадував про танці босоніж у траві, а

 «…Не було ж нічого. Лушпайки не було з картоплі, щоб з’їсти! А воно, бідненьке, я оце зараз наче бачу, сидить за столом, облизує пальчики і плаче: «Мамо, я їсти хочу». Так воно за тим столом і вмерло. А де ж те їсти, як нема. Немає нічогісінько в хаті. Одна сіль» [с. Дибинці]. Сьогодні, 26 листопада Україна