Ми ще досі під враженнями від нашого заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС». Емоції зашкалюють як у нас, так і в учасників. Хочемо нагадати, що ж відбувалося впродовж 19–21 липня в Богуславі.
ДЕНЬ ПЕРШИЙ
У перший день ми провели круглий стіл «Етнографія, етнологія, музеєзнавство, НКС: реалії та виклики, пошук спільних рішень» за участі провідних українських етнографів, фольклористів, музеєзнавців. Модерувала цю частину пані Валентина Дем’ян — голова Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України.
Основні постулати зустрічі:
- попри всі випробування, що випали на долю українців, вони зуміли зберегти свої традиції;
- традиція — це вогнище, яке полум’яніє, але щоб воно не погасло, треба постійно підкидати дрова;
- місцем плекання традиції є музеї та центри народної культури, які мусять бути відкритими та доступними для відвідувачів;
- підготовка фахівців високого рівня в профільних ЗВО, фаховий підхід до вивчення явищ традиційної культури — must have;
- важлива не лише фіксація та збереження явищ традиційної культури, а й їхня популяризація серед різних верств населення як в Україні, так і за кордоном;
- відвідування музеїв, осередків традиційної культури, активна участь у культурно-просвітницьких заходах — очищення наших душ, рефлексія та психотерапія.
Як підсумок, науковці, експерти, громадські діячі, практики повинні об’єднати зусилля, щоб всі наші знання, вміння, навички не втрачали актуальності. Одним із першочергових завдань є повернення самих українців у традицію, яка стане їхньою сучасністю, їхнім повсякденням.
ДЕНЬ ДРУГИЙ. ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ
Другий день нашого заходу Round-table & Networking: «Етнографія. Етнологія. НКС» теж був напрочуд продуктивним. Обмін практичним досвідом, жива полеміка, майстер-класи та багато-багато іншого.
Ми обговорили низку важливих питань, серед яких:
- необхідність оцифрування колекцій (як приватних, так і музейних);
- дорожня карта внесення елементів до Списків нематеріальної культурної спадщини;
- важливість залучення молоді до традиційної культури в умовах міського середовища;
- ревіталізація культурної спадщини;
- реконструкція традиційного вбрання українців.
Окрім цього, говорили про особливості етнології, етнографії, нематеріальної культурної спадщини, намагалися знайти точки дотику та розібратися, які ж відмінності, смакували розповідями про традиції приготування кримськотатарської кави, а також дізнавалися більше про орьнек (кримськотатарський орнамент), який у 2021 році було внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Есма Аджієва, керівниця громадської організації “АЛЄМ”, дала цінні настанови всім тим, хто прагне внести елемент до Списків НКС. Ольга Ярема-Винар розповіла про досвід Музею мистецтва Метрополітен (США) у збереженні та музеєфікації творів мистецтва з текстилю.
ДЕНЬ ТРЕТІЙ
Третій день заходу «Етнографія. Етнологія. НКС» ГО «Навколо Нас. UA» був багатим на виступи про успішні приклади досліджень з етнології.
Почався день з презентації журналу «Етнологія», яку модерувала Валентина Дем’ян (голова Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України) та розповідей про цікаві дослідження української культури, опубліковані в ньому. Зокрема, Мирослава Вертюк, яка представляє Музей Івана Гончара, розповіла про міжнародний проєкт «Ніч традиційного танцю», реалізований їхнім музеєм.
Професор-етнолог з Університету Альберта в Канаді Андрій Нагачевський розповів про те, як дослідники нематеріальної культурної спадщини, послуговуючись різними підходами, перетворюють традицію у спадщину. Серед усього, про вивчення народних танців українців Канади і Бразилії.
Своїм досвідом вивчення локальної культури заради подолання українського комплексу меншовартості, нав’язаного Росією, ділилися Інна Тільнова, голова ГО «Баба Єлька» і Світлана Листюк, завідувачка Етнолабораторією «Баба Єлька» та Софія Безверха (блогерка krapka.krapka).
Ірина Батюк з Національного музею народної архітектури і побуту розказала про роботу музею з відтворення традиційного українського житла та про те, як передається спадщина майстрів-покрівельників.
Галина Забашта, що представляє Київську державну академію декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, поділилася досвідом створення сценічного образу Ніни Матвієнко на основі використання зразків народного одягу Богуславщини (і не тільки). Під час цієї доповіді згадували і батька мисткині, художника Василя Забашту, який останні роки життя прожив у Дешках під Богуславом та створив низку малюнків і картин з місцевими пейзажами і сюжетами.
Наостанок для учасників заходу Євгеній Пузатко провів екскурсію старим Богуславом. Дуже не хотілося прощатися і їхати по домівках. Неодмінно зустрінемося ще в Богуславі.
Більше світлин з події шукайте в нашому фоторепортажі.
Ця подія здійснена за підтримки Фонду “Партнерство за сильну Україну”, який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
