9–11 лютого на Київщині, поблизу Богуслава, відбувся триденний курс «Економіка через культуру». Оргкомітет відібрав до участі в заході 50 слухачів, серед яких – представники громадських об’єднань, основним напрямом діяльності яких є розвиток локальних культури, бізнесу та креативних індустрій, представники влади культурного та економічного сектору малих громад Київщини, Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, Одещини.
День перший
Перший день курсу «Економіка через культуру» зустрів нас снігом, затишком сосен над Россю й новими знайомствами та ідеями.
Цього дня учасників курсу виступали британський драматург, театральний режисер, постановник Кріс Болдвін, директор Центру розвитку «Демократія через культуру» Олександр Буценко, заступниця керівника секретаріату Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України Ярослава Ващенко, голова Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України Валентина Дем’ян.
Ось деякі цікаві думки наших спікерів.
Директор Центру розвитку «Демократія через культуру» Олександр Буценко наголосив: «Нам потрібно думати, як поєднати культуру й економіку після війни. Адже культура впливає на економічний зміст. Вона є магнітом для талантів і відвідувачів громади, майданчиком для взаємодії між секторами економіки».
Також він розповів про такий інструмент як культурні мапи: «Ефективним знаряддям розробки програм місцевого і обласного розвитку є культурні мапи, які створюються на основі наявних культурних ресурсів. Ці мапи здатні об’єднати громадян у проєктах, що сприятимуть соціальній злагоді й досягненню перехідної справедливості, що є передумовою громадянського миру поствоєнних і постконфліктних суспільствах».
Ярослава Ващенко звернула увагу на важливість збереження культурної спадщини: «Якщо не стане культурної спадщини, нам буде дуже тяжко відновитися після війни. Вона забезпечує українцям розуміння, хто ми, звідки. Це інвестиція у державність. Але щоб використати культурну спадщину як ресурс громади, її потрібно зберігати».
Також вона зазначила, що «простір має бути компліментарний до української незалежності і європейського вибору нашого народу. Але символічний простір у нас і досі є значною мірою пострадянським. Зараз вже можна вилучати з реєстрів пам’яток об’єкти, які мають імперське, тоталітарне навантаження».
На думку Валентини Дем’ян, потрібно використовувати будь-який інструмент, щоб привертати увагу до себе, до України, — особливо, під час війни. «Якщо ми не будемо говорити про свою нематеріальну спадщину, втратимо масу інструментів у цій війні. У збереженні нематеріальної спадщини першочергову роль відіграють саме її носії, громада, думкою якої дослідники не мають права нехтувати», – сказала вона.
Британський драматург Кріс Болдвін поділився досвідом громад Великобританії: «У громадах ми практикуємо «творчий театр», до гри в якому залучаємо її мешканців, звичайних громадян. Під час відкриття різних культурних столиць Європи ми робимо великі постановки, в яких ідеться про важливість діалогу, культури і надії. Але для того, щоб створити таку виставу, спочатку ми приїжджаємо в громаду, слухаємо різні історії від місцевих, адже бажаємо дізнатися унікальну історію локації саме від її мешканців».
День другий
Другий день курсу «Економіка через культуру» був багатий на подарунки: інтелектуальні, естетичні і смачні. Своїми знаннями поділилися технологиня-реставраторка Аліса Святина, головний спеціаліст відділу економічного розвитку та туризму Ясінянської селищної ради Галина Климпуш, завідувачка сектору нематеріальної культурної спадщини відділу народної творчості та аматорського мистецтва КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради Владислава Рішко, директорка Центру «Пограниччя — мистецтв, культур, народів» у м. Сейни (Польща) Вероніка Чижевська, директорка Одеського обласного центру української культури Валентина Вітос, голова ГО «Навколо Нас. UA» Оксана Гуменюк, директор Центру розвитку «Демократія через культуру» Олександр Буценко, голова Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України Валентина Дем’ян.
Представники різних громад разом вчилися складати мапу культурних ресурсів, знайомилися з тим, як культура працює на економіку в громадах Одещини і Прикарпаття, а також у польському місті Сейни, вивчали можливості реставрації нерухомих об’єктів культурної спадщини та її фінансування.
Організатори пригощали учасників і гостей заходу традиційними наїдками і напоями Богуславщини й Одеської області. А в кінці дня презентували і подарували кожному з учасників надзвичайно гарну книжку «Народний календар Богуславщини», створену на матеріалі експедицій ГО «Навколо нас. UA» Оленою Чебанюк і Оксаною Гуменюк, а також продемонстрували відтворені за старими світлинами і експонатами музеїв старовинне народне вбрання та прикраси. Приємним сюрпризом став невеличкий концерт бандуриста Данила Носка.
Ділимось цікавими цитатами з другого дня курсу:
«Росіяни, знищуючи культурну спадщину, знищують свідчення належності нас до певної нації» (Аліса Святина).
«Наша відповідальність перед поколінням, в якого ми записували історію місця і яке вже відійшло, — зберегти і передати цю історію наступним поколінням» (Вероніка Чижевська).
«На Одещині проживає 130 національностей, корінні народи тут зберегли своє культурне різноманіття, але вони не консервують його, а розвивають у співдружності» (Валентина Вітос).
«Скажи мені, як ти святкуєш, і я скажу тобі, хто ти. Про нашу ідентичність свідчить те, які свята для нас важливі. На Богуславщині дуже багато в пам’яті лишилося традицій святкування Різдва. Тут дуже поширені Андріївські вечорниці, люди навіть переодягалися, робили маски. І дотепер тут існує традиція топтати ряст. Присутній сильний культ померлих предків. Важливий зв’язок дідусів, бабусь з онуками» (дослідниця фольклору Олена Чебанюк).
«Потрібно рухатися в збиранні фольклору далі, адже мине ще років 5, і не буде від кого дізнаватися» (Володимир Щибря, директор Центру фольклору та етнографії ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка).
День третій
Третій день курсу «Економіка через культуру» був багатий знайомствами з відомими проєктами у сфері культури.
Історіями успіху поділилися засновник спільноти «Ukraїner» Богдан Логвиненко, керівниця напряму фандрейзингу Христина Кундира, керівниця відділу культури та туризму Кодимської міської ради Людмила Басько, голова ГО «Україна Інкогніта» Роман Маленков та технічний керівник ГО «Україна Інкогніта» Андрій Яровий, начальниця Науково-експозиційного відділу Музейного простору «Окольний замок», КП «Центр розвитку туризму» (Луцьк) Оксана Штанько, директор Департаменту культури, туризму та релігій Сумської обласної державної адміністрації Юрій Гладенко.
Ось деякі цитати з виступів.
«Щодо важливості культури у часи війни… Позаминулого року ми зробили відео про те, як «Щедрик» змінив ставлення до України. Століття тому хор Кошиця був одним з найкращих наших амбасадорів, і хоч Україна тоді не перемогла, наша суб’єктність закарбувалася у свідомості багатьох людей по світу» (Богдан Логвиненко про важливість культури в часи війни і проєкт «Ukraїner»).
«Цвинтарі як об’єкти історичної пам’яті — дуже важливі. Це, фактично, культурна гігієна країни. Якщо ви не можете дбати про цвинтарі, про що можете дбати взагалі?» (Роман Маленков про проєкт ГО «Україна Інкогніта» «Старовинні цвинтарі України»).
«Внаслідок війни збільшиться попит на адаптивний туризм, адже кількість людей, які втратили кінцівки, збільшиться. Адаптивний туризм відкриває доступ до туристичних місць та послуг усім екскурсантам чи туристам, зокрема, з різними обмеженнями. Це дозволяє усім громадянам залишатися повноправними членами суспільства, насолоджуватися подорожами та відпочинком без фізичних перешкод та обмежень, отримати при цьому психоемоційне розвантаження» (Юрій Гладенко про відновлення мистецтвом та адаптивний туризм в громадах як засоби немедичної реабілітації).
Секретами залучення додаткового фінансування культурних проєктів з нами поділилася керівниця відділу фандрейзингу Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» Ірина Білан. Зокрема, вона радить: «У проєкті на здобуття гранту потрібно чітко прописати ідею (що хочемо зробити?), бенефіціарів (для кого ми це робимо, чи їм це потрібно, як будемо залучати їх до проєкту, цілі та завдання проєкту, команду і партнерів (які ролі і зони відповідальності, внутрішню команду та зовнішніх фахівців), етапи реалізації проєкту, комунікацію (просування) проєкту, очікувані результати та очікувані ризики».
До речі, під час заходу Богуславський волонтерський штаб зібрав на потреби наших військових 1340 грн. Щиро дякуємо учасникам заходу! На сторінці штабу обов’язково відзвітуємо про те, на яку потребу використали ці кошти.
Щиро вдячні всім учасникам триденного курсу!
Більше світлин із заходу шукайте у нашому фоторепортажі.
Також ви можете ознайомитись із доповідями наших спікерів у розділі “Відеолекції”.
