АрміяInform, 10.05. 2023
Історико-просвітницький благодійний захід «Портал крізь століття: Українське воїнство» відбувся у місті Богуслав Київської області. Одним із організаторів приуроченого до Дня піхоти «Порталу», що поєднав минуле і сучасність українського війська, став Центр досліджень воєнної історії Збройних Сил України.
Про головну мету і завдання заходу, його проведення і значення кореспонденту АрміяInform розповів кандидат історичних наук, військовослужбовець Центру досліджень воєнної історії ЗСУ Артем Папакін.
— Хто був ініціатором заходу, як виникла ідея його проведення?
— Захід був спільною ініціативою громадськості та Збройних Сил України. Волонтерські організації Богуслава мають досвід у проведенні благодійних заходів із залученням музичних виконавців, громадських організацій, а ми, військовослужбовці Центру досліджень воєнної історії Збройних Сил України, вже набули певного досвіду в проведенні виставок, залученні реконструкторів, митців, музикантів тощо. Це дозволило нам об’єднати зусилля заради спільної боротьби з російською пропагандою, спрямованою проти нашої історії, проти наших Збройних Сил, заради пропагування історії українського війська та історичних традицій в сучасних Збройних Силах України.
Захід поєднав істориків, краєзнавців, військовослужбовців, волонтерів і дав змогу зібрати велику кількість відвідувачів. Його ідея полягала в тому, щоб продемонструвати історію українського війська і показати, що сучасні оборонці України борються не лише за нашу незалежність, а й за нашу історію, яку ворог хоче в нас забрати. У такий спосіб ми сприяємо національно-патріотичному вихованню та популяризації історії українського війська, показуючи тяглість від Русі та козаччини до сучасних Збройних Сил України.
— Чому відкриття «Порталу», що поєднав минуле і сучасність українського воїнства, відбулося саме у Богуславі?
— Головним чином тому, що тут, у Богуславі, сконцентрований людський ресурс для успішного проведення заходу, тобто команда, яка може на волонтерських засадах робити такі заходи. Звісно, у часи війни Збройні Сили України не можуть витрачати значні ресурси на те, що безпосередньо не пов’язане з веденням бойових дій, і тут нам сильно допомогли богуславські волонтери. Завдяки їхнім зусиллям вдалося змонтувати виставкові проєкти, сцени, локації для запрошених гостей і партнерів, організувати активності для дітей і все інше, чим був багатий і цікавий захід «Портал крізь століття». Важливою була роль Андрія Гуменюка — до 2022 року директора Музею історії Богуславщини, нині — військовослужбовця Збройних Сил України. Він виступив, так би мовити, зв’язковою ланкою між волонтерами та ЗС України.
Також важливу роль для проведення історичного заходу зіграло те, що Богуслав є історичним місцем. Це місто, що існувало з часів Русі, коли воно мало оборонні функції. В середині XVII століття тут дислокувалася армія Богдана Хмельницького, і богуславський замок гетьман обрав своєю тимчасовою резиденцією у 1648 році. Тут відбувалися події війни за незалежність України 1917–1921 років — зокрема, у 1919 році, під час Медвинського повстання Богуслав був тимчасово визволений від більшовицької влади. Тобто місто брало участь у ключових подіях української історії, чим, звісно, не можна було не скористатися під час проведення заходу.
У Богуславі ми вперше брали участь в організації такого заходу, тут вперше були показані реконструкції українського війська минулих епох, але цей захід користувався надзвичайною популярністю. Якщо інші громади будуть зацікавлені в такого формату заходах, в майбутньому ми можемо також подумати над проведенням чогось подібного в інших містах України.
— З ким співпрацював Центр досліджень воєнної історії Збройних Сил України, проводячи захід?
— Головними організаторами заходу «Портал крізь століття», нашими партнерами були Богуславський волонтерський штаб та Громадська організація «Навколо Нас. UA». Вони взяли на себе більшість питань з організації, запрошення учасників, підготовки місця під захід тощо. Ми співпрацювали також з навчальними закладами: Київським професійним коледжем з посиленою військовою та фізичною підготовкою, Київським військовим ліцеєм імені Івана Богуна, Богуславською школою мистецтв та Богуславським гуманітарним коледжем імені Івана Нечуя-Левицького.
Дуже допомогли своєю участю члени клубів військово-історичної реконструкції: «Росичі», «Печерська сотня Київського реєстрового полку», «Легіон УСС», «Самостійна Україна», «Жива історія», «Під знаком орла», «172-й полк». Вони приїхали до Богуслава з Києва, Вінниці й Кропивницького, щоб показати репліки історичного одягу, предметів озброєння і побут часів Русі й козаччини, одностроїв і зброї Українських Січових стрільців, Армії Української Народної Республіки та Української Повстанської армії.
Реконструкції мали надзвичайну популярність у відвідувачів і без них захід був би неможливим. В успішності проведеного заходу також відіграли велику роль Музей історії Богуславщини, сітковий клуб «Павучки», що займається плетінням маскувальних сіток та кікімор для воїнів, а також численні музиканти: Ансамбль бандуристів «Вишневий цвіт»; гурти «Вишневий цвіт», «Гармонія», «Коляда», «Богуславка», «Svyatoslav», «Шпилясті кобзарі»; окремі виконавці й Театральна ініціатива волонтерів. Поширити інформацію про захід допомогла радіостанція Богуслав-FM.
— У межах заходу Центр досліджень воєнної історії ЗСУ презентував виставковий проєкт «Сучасне військо крізь призму минулого». Скажіть, будь ласка, кілька слів про цей проєкт.
— Наш виставковий проєкт присвячений бригадам Збройних Сил України, що мають почесні історичні найменування. Збройні Сили України ведуть оборонну війну, спираючись не лише на суто військові засоби, а й маючи під собою потужну ідеологічну основу. Ми пам’ятаємо про традиції українського війська минулих епох, яке боролося за ті само ідеали, що й сучасні воїни — за незалежну Україну.
У сучасних Збройних Силах є бригади, спеціалізовані центри, навчальні заклади, батальйони, кораблі з почесними найменуваннями, що нагадують про справжні витоки українського війська. У період війни за незалежність України у 1917–1921 роках за волю України боролися, скажімо, військові частини, названі на честь козацьких гетьманів. Українські козаки своєю чергою зверталися до традицій Руської державності.
Нині у Збройних Силах України все більше використовують історичні традиції, втілені у почесних найменуваннях — у нас є частини, названі на честь київських князів, козацьких гетьманів, видатних діячів Української революції. Тож наша виставка присвячена цим військовим частинам, які ведуть боротьбу за волю України так само, як і їхні попередники століття тому. Це показує зв’язок поколінь борців за незалежність України.
— Які ще цікаві заходи відбулись під час проведення «Порталу»?
— Захід був надзвичайно насиченим, всього й не перелічити. Важливою його складовою був історичний лекторій — на ньому висвітлювалися теж сторінки історії українського війська, такі, як організація війська перших київських князів (про що розповів я), козацьке військо Богдана Хмельницького (лекцію про це прочитав Олександр Харченко, реконструктор і дослідник з товариства «Печерська сотня Київського реєстрового полку), Медвинське повстання 1919–1923 років (Марина Гогуля, співзасновниця освітньої ініціативи «Медвин. Повстання»), однострої і озброєння Української Повстанської армії (про що розповів Іван Патриляк, доктор історичних наук, нині — офіцер Центру досліджень воєнної історії Збройних Сил України) та добровольчий рух від козацьких часів до сучасності (лекцію читав Тимур Баротов — Народний Герой України і також офіцер Центру досліджень воєнної історії).
Крім цього, на заході було чимало атракцій для дітей з вікторинами, майстер-класами, змаганнями і розвагами. Були також фуд-корти, виставки, презентації, театральна вистава і насичена музична програма.
— Ким були відвідувачі заходу, чи зацікавив «Портал крізь століття: Українське воїнство» мешканців Богуслава?
На заході було надзвичайно людно. Багато мешканців Богуслава приходили з дітьми. Усіх зацікавив наш «Портал», де можна було майже по-справжньому поринути в минуле, побачивши реконструкції українських воїнів минулих епох. Як показало спілкування з відвідувачами, крім богуславців, тут були представники громад Миронівки, Білої Церкви, Ржищева, Таращі, Переяслава й Бучі, були відвідувачі з Києва.
Люди настільки зацікавилися заходом, що не хотіли йти і після завершення концертної програми і виїзду частини учасників. Виставку «Сучасне військо крізь призму минулого» роздивлялися навіть тоді, коли ми готувалися її демонтувати! Це все говорить нам, що такі заходи військово-патріотичного й історико-просвітницького спрямування не лише потрібні, а й популярні серед громадськості. Ми повинні знати наше минуле, бо від цього залежить і наше майбутнє.
