Село Москаленки розташоване у неглибокій річковій долині, тягнеться до 2 кілометрів вздовж річки Рось у напрямку з північного заходу на південний схід. Протилежний правий берег Росі горбистий. Місцевість рівнинна з пологими схилами. Біля села, над річкою, є великий масив мішаного лісу. 

За переказами у другій половині XVII століття після національно-визвольних змагань під проводом Богдана Хмельницького через околиці села проходили російські війська (воїнів російської армії тоді називали “москалями”). Тут вони зупинились, стояли їхні обози. Ще й зараз за одним із районів дубового лісу утримується назва “Обозище”. Разом з військами проходили і люди, яких війна вигнала із рідних місць. Вони стали оселятись тут. Невелике поселення спочатку називали місцем, де стояли “москалі”, а пізніше – “Москаленки.

Перші поселення жителів села виникли в районі Кручі, де тепер розташована церква. Вона була збудована у 1779 році з багатовікового дуба, що ріс тут поряд. Частина села, що носить назву Слобода, виникла трохи пізніше. Протилежний бік села – це Шелестуха, назва походить від шелесту віковічного дубового лісу, який ще недавно був тут поряд. В центрі села, недалеко від Росі, закінчується Змієвий вал, який тягнеться від села Виграїв (Черкащина).

На час реформи 1861 року в селі нараховувалось біля 600 осіб населення. Після 1869 року земля була “удільна” – належала царській сім’ї. В Москаленках була й економія. До москаленківської економії належало біля 1200 десятин землі. На Шелестусі жили головним чином міщани, які займались ремісництвом і ходили на заробітки.

До 1900 року у селі була церковно-парафіяльна школа, а з 1910 року – двокласна земська школа.

У 1897 році в селі проживало 720 осіб, у 1913 – 760, у 1963 році – 940 осіб. Станом на 2006 рік в селі нараховувалось 398 дворів, але місцеві жителі проживали лише у 178 дворах, у яких мешкало 440 жителів, решта дворів – дачні.

У 1919 році в селі почали організовуватись комнезами з числа бідняків. Першим головою комітету був Євмен Пампушка.

У 1922 році на церковних землях в селі був організований колгосп “Дружба”, на панських землях у 1924 році – комуна “Надія”. З 1929 року створено колгосп імені Шевченка, а на хуторі Шелестуха – колгосп імені Чапаєва, який у 1953 році приєднався до колгоспу імені Шевченка.

У 1930-х роках трьох мешканців села було репресовано ( пізніше їх реабілітували). Під час Голодомору 1932–1933 років селяни виживали завдяки річці.

У 1972 році колгосп імені Шевченка об’єднався з вільхівецьким колгоспом імені XXIV з’їзду КПРС. Із 2000 року, після реформи, в Москаленках створюють СВК “Москаленки”, з 2004 року – СТОВ “Москаленки”. З 2006 року в Москаленках діє СТОВ “Агро-Вітал” і товариство “Чумацький шлях”.

Село Москаленки було окуповане німецько-нацистською армією у липні 1941 року. Радянські війська увійшли до нього 10 лютого 1944 року. З Другої світової війни не повернулись 132 місцевих жителя. 

Джерела

1. Стаття “Краєзнавство. Москаленки”. Вісті Богуславщини, 2008 рік. – 5 квітня. Автор – старший науковий співробітник Музею історії Богуславщини С. Боковий.
2. Стаття “Краєзнавство. Москаленки”. Вісті Богуславщини, 2008 рік. – 8 квітня. Автор – старший науковий співробітник Музею історії Богуславщини С. Боковий.
3. Москаленки.
   https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B8_(%D0%9E%D0%B1%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)